Аналітика
12 березня 2025 · 8 хв читання
Регуляторне середовище онлайн-медіа в Україні: виклики та перспективи 2024–2025
Детальний огляд змін у законодавстві щодо онлайн-медіа, вимог до реєстрації та нових стандартів редакційної відповідальності відповідно до ЗУ «Про медіа».
Новий правовий ландшафт
Закон України «Про медіа», що набрав чинності у 2023 році, кардинально змінив правила гри для онлайн-видань. Уперше в українському законодавстві онлайн-медіа отримали чіткий правовий статус із відповідними правами та обов'язками. Це стало відповіддю на виклики цифрової епохи та вимоги євроінтеграційного курсу країни.
Регулятором у сфері онлайн-медіа визначено Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення. Саме вона веде Реєстр суб'єктів у сфері медіа та здійснює нагляд за дотриманням вимог закону.
Вимоги до реєстрації
Для легальної роботи онлайн-медіа зобов'язані пройти реєстрацію та отримати ідентифікатор у Реєстрі. Процедура передбачає подання заявки із зазначенням юридичної особи-власника, відповідальної особи, доменного імені та контактних даних.
Важливою вимогою є публікація вихідних даних на окремій сторінці сайту відповідно до ч. 5 ст. 37 закону. Це забезпечує прозорість медіа та дає аудиторії розуміння того, хто стоїть за виданням.
Редакційна відповідальність
Закон встановлює підвищені стандарти редакційної відповідальності. Медіа зобов'язані мати та оприлюднювати редакційну політику, дотримуватися стандартів журналістики, а також чітко відокремлювати рекламний контент від редакційного.
Окремої уваги заслуговують вимоги щодо реклами категорії 21+. Онлайн-медіа, що розміщують рекламу азартних ігор або інших товарів та послуг з віковим обмеженням, зобов'язані впроваджувати технічні та організаційні заходи для обмеження доступу неповнолітніх до такого контенту.
Перспективи 2025 року
У 2025 році очікується подальше посилення регуляторних вимог — насамперед у частині прозорості власності, протидії дезінформації та стандартів реклами. Медіа, що вчасно адаптувалися до нових правил, отримують конкурентну перевагу та більшу довіру аудиторії.
Водночас реєстрація в Реєстрі медіа відкриває можливості для участі у державних програмах підтримки та акредитації на офіційних заходах. Це робить формалізацію статусу онлайн-медіа не лише обов'язком, а й стратегічно вигідним кроком.
Огляди
10 березня 2025 · 5 хв читання
Цифрова реклама та новий підхід до верифікації аудиторії
Як технічні рішення змінюють ринок digital-реклами та чому верифікація користувачів стає ключовою конкурентною перевагою для рекламних платформ.
Проблема нецільового трафіку
Одним із головних викликів для ринку digital-реклами залишається проблема нецільового трафіку. За оцінками аналітиків, значна частина рекламних показів припадає на аудиторію, яка не відповідає цільовим параметрам рекламодавця — як за демографічними показниками, так і за поведінковими факторами.
Особливо гострою ця проблема є для категорій товарів і послуг з віковими обмеженнями. Показ реклами азартних ігор, алкоголю або фінансових продуктів аудиторії, яка не має права їх придбати, не лише є юридично небезпечним, а й знижує ефективність рекламних кампаній.
Верифікація як рішення
Відповіддю на цей виклик стали технологічні рішення у сфері верифікації аудиторії. Системи KYC (Know Your Customer), первісно розроблені для фінансового сектору, знаходять дедалі ширше застосування у digital-рекламі.
Суть підходу полягає у тому, що рекламний контент показується лише верифікованим користувачам — тим, чий вік, резидентство та інші параметри були підтверджені у встановленому порядку. Це одночасно забезпечує відповідність законодавчим вимогам і підвищує якість аудиторії для рекламодавця.
Технологічна екосистема
Сучасні рішення у цій сфері передбачають розподілену архітектуру: верифікація проводиться один раз через сертифікованого KYC-провайдера, після чого результат у зашифрованому вигляді передається партнерським платформам без розкриття персональних даних користувача.
Такий підхід вирішує одразу кілька завдань: мінімізує обсяг персональних даних у обігу, відповідає вимогам GDPR та місцевого законодавства про захист даних, а також спрощує процес верифікації для самого користувача — замість багаторазового проходження KYC на різних платформах достатньо одного разу.
Ринкові тенденції
Аналітики прогнозують, що до 2026 року частка верифікованого трафіку у преміальному сегменті digital-реклами суттєво зросте. Рекламодавці все охочіше платять вищу ціну за підтверджену аудиторію, що стимулює розвиток верифікаційних технологій та їх інтеграцію у рекламні екосистеми.
Медіаринок
8 березня 2025 · 4 хв читання
Тренди монетизації контенту для незалежних медіа
Нові моделі доходу та партнерства в умовах трансформації медіаринку: що працює у 2025 році і як незалежні видання будують стійкі бізнес-моделі.
Кінець ери банерної реклами
Традиційна модель монетизації онлайн-медіа через банерну рекламу переживає системну кризу. Зростання використання блокувальників реклами, зниження CPM та падіння уваги користувачів до стандартних форматів змушують видання шукати альтернативні джерела доходу.
Водночас регуляторний тиск щодо якості рекламних контекстів посилюється. Медіа, що публікують рекламу преміальних та регульованих категорій, отримують вищі ставки, але й несуть підвищену відповідальність за дотримання вимог.
Преміальна реклама та верифікована аудиторія
Ключовим трендом стає перехід до моделі преміальної реклами з верифікованою аудиторією. Видання, що можуть гарантувати рекламодавцям якісний та верифікований трафік, отримують суттєво вищу монетизацію порівняно з конкурентами, що працюють у моделі масового охоплення.
Особливо це актуально для категорій із суворими регуляторними вимогами — фінансові послуги, азартні ігри, алкоголь. Тут не лише вища ціна рекламного контакту, а й принципова вимога до підтвердженої відповідності аудиторії.
Партнерські екосистеми
Перспективним напрямком є участь у партнерських екосистемах, де медіа стає точкою входу для залучення верифікованих користувачів на партнерські платформи. У такій моделі видання монетизує не просто перегляди, а підтверджені конверсії — що суттєво підвищує цінність для рекламодавця та партнера.
Прикладом такого підходу є інтеграція з платформами KYC-верифікації, коли читач, що пройшов ідентифікацію в екосистемі медіа, отримує спрощений доступ до партнерських сервісів, а медіа — дохід від підтвердженої конверсії.
Висновки для незалежних видань
Успішна монетизація незалежного медіа у 2025 році вимагає комбінованого підходу: диверсифікація джерел доходу, інвестиції у верифікацію аудиторії та побудова партнерських відносин з рекламодавцями преміального сегменту. Видання, що вибудовують довготривалі відносини з лояльною та верифікованою аудиторією, мають найкращі перспективи у середньо- та довгостроковому горизонті.
Технології
6 березня 2025 · 6 хв читання
KYC у 2025: як Україна наздоганяє світові стандарти ідентифікації
Огляд стану ринку KYC-верифікації в Україні та порівняння з практиками ЄС — де ми перебуваємо сьогодні і що потрібно зробити для повноцінної інтеграції у глобальну фінансову та медіасистему.
Що таке KYC і чому це важливо
Know Your Customer (KYC) — це сукупність процедур ідентифікації особи, що використовуються фінансовими установами, платформами та медіасервісами для підтвердження особи користувача. В Україні ці процедури традиційно асоціювалися з банківським сектором, однак останніми роками сфера застосування суттєво розширилась.
Онлайн-казино, букмекери, фінтех-платформи та медіа з регульованим контентом — усі вони сьогодні зобов'язані або добровільно впроваджують процедури верифікації користувачів. Це не лише юридична вимога, а й бізнес-необхідність.
Де Україна відстає
Попри значний прогрес, Україна ще відстає від провідних країн ЄС у кількох аспектах. По-перше, відсутній єдиний державний стандарт KYC для небанківського сектору. По-друге, взаємодія між різними KYC-провайдерами є обмеженою, що змушує користувачів проходити верифікацію повторно на кожній платформі.
У країнах ЄС давно впроваджено принцип «верифікуйся один раз» — eIDAS-сумісні рішення дозволяють громадянам використовувати єдину цифрову ідентифікацію для доступу до різноманітних сервісів. Україна рухається у цьому напрямку, але шлях ще не пройдено.
Позитивні тенденції
Водночас є і прогрес. Впровадження BankID та Дія як засобів верифікації, зростання ринку приватних KYC-провайдерів, активна позиція регуляторів — усе це свідчить про те, що Україна рухається у правильному напрямку. Технологічні компанії, зокрема ті, що розробляють інфраструктуру для верифікації, стають важливими гравцями у формуванні цього ринку.
Перспективи інтеграції
Євроінтеграційний курс України передбачає поступове впровадження стандартів eIDAS2 — оновленого регламенту ЄС щодо електронної ідентифікації. Це відкриє можливості для взаємного визнання цифрових ідентичностей між Україною та країнами ЄС, що матиме далекосяжні наслідки для медіа, фінтеху та електронної комерції.
Регуляторика
4 березня 2025 · 5 хв читання
Нацрада та онлайн-медіа: що змінилося після перших перевірок
Підсумки першого року роботи Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення з новими повноваженнями щодо онлайн-медіа — перші санкції, прецеденти та висновки для ринку.
Нові повноваження — нова практика
З набранням чинності ЗУ «Про медіа» Національна рада отримала повноваження щодо нагляду за онлайн-медіа — аудиторія яких раніше перебувала поза межами традиційного регулювання. Перший рік роботи в нових умовах виявився насиченим: регулятор напрацьовував процедури, видавав попередження та формував правозастосовну практику.
Перші результати перевірок
За підсумками першого циклу перевірок Нацрада виявила кілька типових порушень серед онлайн-медіа: відсутність або неповнота вихідних даних, неналежне маркування реклами, відсутність редакційної політики у відкритому доступі. Ці порушення стали підставою для попереджень, а в окремих випадках — для штрафних санкцій.
Показово, що більшість порушень мали технічний або формальний характер: медіа просто не знали про нові вимоги або не встигли адаптуватися. Це свідчить про необхідність активнішої інформаційної роботи з боку регулятора.
Прецеденти та висновки
Кілька резонансних рішень Нацради стали важливими прецедентами для ринку. Зокрема, підхід до визначення «суб'єкта у сфері медіа» серед інтернет-видань, критерії розмежування редакційного та рекламного контенту, а також вимоги до вікового обмеження рекламних матеріалів.
Що робити медіа вже зараз
Досвід першого року чітко показує: медіа, що завчасно привели свої процеси у відповідність до вимог закону, уникли проблем із регулятором. Ключові кроки — реєстрація в Реєстрі медіа, публікація повних вихідних даних, наявність редакційної та рекламної політик у відкритому доступі, а також впровадження процедур вікової верифікації для контенту 21+.
Аналітика
1 березня 2025 · 7 хв читання
Захист персональних даних у медіаекосистемах: GDPR vs українське законодавство
Порівняльний аналіз вимог до обробки персональних даних у медіа — де українське законодавство збігається з GDPR, де відстає та що це означає для медіа, що розраховують на міжнародну аудиторію.
Спільна основа
Закон України «Про захист персональних даних» та GDPR мають спільну концептуальну основу: обидва виходять з принципів законності, мінімізації даних, обмеження мети та прав суб'єктів даних. Це не випадково — українське законодавство розроблялося з урахуванням європейських стандартів як частина євроінтеграційного процесу.
Ключові відмінності
Попри концептуальну близькість, є суттєві відмінності. GDPR встановлює жорсткіші вимоги до отримання згоди на обробку даних, надає ширші права суб'єктам (зокрема, право на перенесення даних), передбачає суворіші санкції — до 4% від глобального річного обороту компанії.
Для медіа практично важливою є відмінність у підходах до cookie та трекінгових технологій. GDPR вимагає явної згоди на використання нефункціональних cookie, тоді як українське законодавство є менш деталізованим у цьому питанні.
Що це означає для медіа
Медіа, що орієнтуються на аудиторію з країн ЄС або мають рекламодавців з ЄС, фактично зобов'язані дотримуватися GDPR незалежно від юрисдикції свого місцезнаходження. Це означає необхідність впровадження повноцінного Cookie Notice, механізму управління згодою (CMP) та процедур обробки запитів суб'єктів даних.
Практичні рекомендації
Для онлайн-медіа оптимальною стратегією є орієнтація на вищий стандарт — GDPR. Це не лише знижує правові ризики, але й підвищує довіру аудиторії та рекламодавців, які все частіше ставлять питання відповідності до privacy-стандартів як умову співпраці.
Медіаринок
27 лютого 2025 · 4 хв читання
Аудиторія 21+: як медіа будують лояльність у регульованих нішах
Стратегії залучення та утримання верифікованої аудиторії для медіа з обмеженим контентом — від UX-рішень до редакційних підходів.
Особливий читач — особливий підхід
Аудиторія 21+ є специфічним сегментом з точки зору медіаспоживання. Це, як правило, люди з вищим рівнем доходу та освіти, що активно використовують цифрові сервіси й мають більш сформовані медіапреференції. Вони цінують якість контенту, прозорість та поважне ставлення до своєї приватності.
Верифікація як UX-виклик
Одним із ключових викликів для медіа з обмеженим контентом є побудова зручного процесу верифікації, що не відлякує аудиторію. Дослідження показують: кожен зайвий крок у процесі реєстрації або верифікації призводить до значного відтоку потенційних користувачів.
Рішенням є інтеграція з уже наявними KYC-платформами, де користувач верифікується один раз і отримує доступ до кількох сервісів. Це суттєво знижує бар'єр входу та покращує конверсію.
Редакційна стратегія для 21+
Медіа, що успішно працюють у сегменті 21+, будують редакційну стратегію навколо тем, що органічно цікавлять цільову аудиторію: фінанси та інвестиції, розваги та дозвілля, технології та інновації, lifestyle. Рекламний контент інтегрується природньо та не суперечить редакційному наповненню.
Лояльність через прозорість
Парадоксально, але медіа з чіткими правилами та прозорою рекламною політикою користуються вищою довірою аудиторії, ніж ті, що намагаються приховати рекламний характер матеріалів. Аудиторія 21+ добре розрізняє редакційний та рекламний контент і цінує чесність.
Технології
24 лютого 2025 · 5 хв читання
Push-повідомлення та згода користувача: юридичний і технічний аспект
Як правильно організувати систему opt-in для рекламних повідомлень і не порушити закон — детальний розбір вимог законодавства та технічних рішень для мобільних застосунків і вебсайтів.
Правова основа
Надсилання рекламних push-повідомлень, in-app повідомлень та SMS регулюється кількома нормативними актами: ЗУ «Про рекламу», ЗУ «Про захист персональних даних», а також загальними вимогами щодо електронних комунікацій. Ключовий принцип — відсутність будь-яких рекламних повідомлень без явної попередньої згоди отримувача.
Вимоги до згоди
Згода на отримання рекламних повідомлень має бути добровільною, конкретною, поінформованою та однозначною. Це означає, що попередньо встановлені галочки у формах реєстрації не є дійсною згодою. Користувач повинен активно обрати отримання повідомлень.
Для повідомлень категорії 21+ — реклами азартних ігор, фінансових продуктів тощо — згода має бути окремою від загальної згоди на маркетингові комунікації. Тобто недостатньо мати загальний opt-in на розсилку; необхідна окрема згода на контент відповідної категорії.
Технічна реалізація
З технічної точки зору система управління згодою (CMP) повинна фіксувати: дату та час надання згоди, версію документа, з яким погодився користувач, спосіб надання згоди, а також будь-які зміни або відкликання згоди. Ці дані необхідно зберігати та надавати за запитом регулятора.
Право на відкликання
Не менш важливим є забезпечення простого механізму відкликання згоди. Відписатися від повідомлень має бути так само легко, як і підписатися. Прихована кнопка відписки або багатокроковий процес відмови є порушенням законодавства і підривають довіру користувачів.
Огляди
20 лютого 2025 · 6 хв читання
Редакційна незалежність в умовах рекламного тиску: досвід українських медіа
Як редакції зберігають незалежність при роботі з рекламодавцями регульованих категорій — практичний досвід, інструменти захисту та межі розумного компромісу.
Де проходить межа
Питання редакційної незалежності стає особливо гострим, коли йдеться про рекламодавців із регульованих секторів — азартні ігри, фінанси, алкоголь. З одного боку, ці категорії забезпечують суттєво вищі рекламні ставки. З іншого — існує ризик редакційного впливу або конфлікту інтересів.
Інструменти захисту незалежності
Провідні медіа виробили кілька ефективних механізмів захисту редакційної незалежності. По-перше, чітке організаційне розмежування між редакцією та комерційним підрозділом — відділи не повинні мати спільних KPI та каналів прийняття рішень щодо контенту.
По-друге, публічна редакційна політика з чіткими нормами щодо конфліктів інтересів. Якщо видання отримує рекламу від компанії, про яку пише, це має бути розкрито читачеві. Прозорість тут є і етичною нормою, і юридичною вимогою.
Нативна реклама: можливості та ризики
Нативна реклама — матеріали, що за форматом нагадують редакційні — є зоною підвищеного ризику. ЗУ «Про рекламу» та стандарти медіаіндустрії вимагають чіткого маркування таких матеріалів. Відсутність маркування є порушенням як законодавства, так і редакційних стандартів.
Репутація як актив
Досвід успішних українських медіа показує: редакційна незалежність є не лише етичною нормою, а й економічним активом. Видання з сильною репутацією та довірою аудиторії залучають якісніших рекламодавців та отримують вищі ставки навіть у тих самих категоріях. Інвестиція в репутацію завжди окупається.
Новини
17 лютого 2025 · 3 хв читання
Реєстр онлайн-медіа: статистика та тенденції першого року
Скільки онлайн-медіа зареєструвалося в Реєстрі суб'єктів у сфері медіа, хто відмовився від реєстрації та які наслідки це матиме для ринку онлайн-медіа в Україні.
Підсумки першого року
Перший рік функціонування Реєстру суб'єктів у сфері медіа виявився показовим з точки зору стану медіаринку. Значна частина онлайн-видань, що фактично здійснюють медіадіяльність, досі не пройшла реєстрацію. Причини різні: від незнання вимог до свідомого уникнення регуляторного контролю.
Хто реєструється і навіщо
Серед тих, хто активно проходив реєстрацію в перший рік, переважають видання, що мають комерційну модель із регульованими категоріями реклами. Для них реєстрація є передумовою легальної роботи з рекламодавцями — адже відповідальний рекламодавець не розміщуватиме рекламу в незареєстрованому медіа.
Також серед перших реєстрантів — видання, що претендують на участь у державних програмах підтримки медіа та акредитацію на офіційних заходах.
Ризики для нереєстрантів
Онлайн-медіа, що продовжують роботу без реєстрації, несуть зростаючі ризики. По-перше, регуляторні санкції з боку Нацради. По-друге, відмова рекламодавців від співпраці. По-третє, репутаційні наслідки для видання та його журналістів.
Прогноз на 2025–2026
Аналітики прогнозують, що протягом наступних двох років відбудеться суттєва консолідація ринку онлайн-медіа. Видання, що не відповідають регуляторним вимогам, поступово втрачатимуть рекламні доходи та аудиторію. Натомість зареєстровані медіа з прозорою структурою та якісним контентом зміцнять свої позиції.
Технології
30 березня 2025 · 5 хв читання
Штучний інтелект у верифікації віку: нові технології для медіа 21+
Як алгоритми машинного навчання та комп'ютерного зору змінюють підхід до вікової верифікації в онлайн-медіа та рекламних платформах — і чому це важливо для відповідності вимогам 21+.
Чому класичні методи більше не достатні
Традиційна вікова верифікація на основі самодекларації — коли користувач просто натискає «мені є 21 рік» — давно вичерпала свій регуляторний ресурс. Нацрада України, як і регулятори ЄС, дедалі частіше вимагають від медіа та рекламних платформ впровадження технічних засобів, що реально перешкоджають доступу неповнолітніх до контенту 21+, а не лише декларативно його обмежують.
На зміну прапорцям та checkbox-згодам приходять рішення на основі штучного інтелекту — швидкі, точні та такі, що не потребують від користувача завантаження документів чи тривалої реєстрації.
AI як новий стандарт ідентифікації
Сучасні AI-системи верифікації віку поділяються на два основні підходи. Перший — аналіз документів: алгоритм комп'ютерного зору зчитує паспорт або ID-картку, верифікує автентичність документа та витягує дату народження без збереження персональних даних. Другий — естімація віку за обличчям: нейромережа аналізує біометричні ознаки і з певною точністю визначає вікову групу користувача.
Обидва підходи можуть комбінуватися залежно від рівня вимог регулятора та чутливості контенту. Для реклами азартних ігор, де вікова верифікація є законодавчою вимогою, зазвичай застосовується більш суворий документальний підхід.
Технологічний стек сучасних рішень
Провідні KYC-провайдери, що працюють на українському ринку, вже інтегрували AI-модулі у свої рішення. Верифікація відбувається в режимі реального часу — від початку сесії до підтвердження віку проходить менше 30 секунд. Результат передається медіаплатформі у вигляді токена без розкриття персональних даних, що відповідає вимогам GDPR та українського законодавства про захист персональних даних.
Виклики та ризики
Попри очевидні переваги, AI-верифікація має свої обмеження. Точність систем естімації за обличчям знижується у крайніх вікових групах — підлітки 17–19 років можуть бути помилково ідентифіковані як повнолітні. Саме тому регулятори схиляються до гібридних рішень, де AI є першим фільтром, а документальна верифікація — фінальним підтвердженням для сумнівних випадків.
Перспективи для українського ринку
Євроінтеграційний курс України передбачає поступове впровадження стандартів eIDAS2, що відкриє можливості для інтеграції AI-верифікації з державними реєстрами. У перспективі медіа зможуть отримувати підтвердження віку через BankID або Дію без додаткових кроків з боку користувача — що суттєво знизить бар'єр входу та підвищить конверсію для легальних платформ 21+.
Юридична інформація
Вихідні Дані
Відповідно до ч. 5 ст. 37 ЗУ «Про медіа»
← Повернутись на головну
Правові документи
Правила 21+ і реклама азартних ігор
Цей документ визначає умови розміщення та перегляду рекламних матеріалів категорії 21+ на вебсайті ВІНПАСС МЕДІА та в екосистемі Winpass. Останнє оновлення: квітень 2026.
1. Рекламні матеріали, адресовані особам 21+
Вебсайт ВІНПАСС МЕДІА містить рекламні матеріали, які адресовані виключно особам, що досягли 21 року. Такі матеріали можуть включати рекламу азартних ігор, букмекерських послуг та іншого контенту, обіг якого регулюється спеціальним законодавством України.
Переходячи на цей вебсайт та взаємодіючи з його контентом, користувач підтверджує, що йому виповнився 21 рік, і він усвідомлює характер рекламних матеріалів, що можуть бути йому показані.
2. Реклама азартних ігор — доступ лише для аудиторії 21+
Реклама азартних ігор розміщується на вебсайті ВІНПАСС МЕДІА та в екосистемі Winpass виключно для аудиторії 21 рік і старше відповідно до вимог:
- Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор»;
- Закону України «Про рекламу» (ст. 21 та суміжні норми);
- Закону України «Про медіа» та рішень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.
ВІНПАСС МЕДІА не приймає та не розміщує рекламу азартних ігор, спрямовану на неповнолітніх або осіб, які не досягли 21 року.
3. Маркування реклами
Усі рекламні матеріали, що розміщуються на вебсайті та в застосунку Winpass, чітко маркуються як реклама відповідно до вимог чинного законодавства:
- рекламні матеріали позначаються позначкою «Реклама» або аналогічним чином;
- рекламний контент візуально відокремлюється від редакційних матеріалів;
- реклама азартних ігор додатково супроводжується попередженням про вікове обмеження 21+;
- замовник реклами зазначається у відповідності до вимог ЗУ «Про рекламу».
4. Вікові та технічні обмеження на вебсайті та в екосистемі
Вебсайт ВІНПАСС МЕДІА та вся екосистема (включаючи мобільний застосунок Winpass) застосовує комплекс вікових і технічних заходів для обмеження доступу до рекламних матеріалів 21+:
- при першому відвідуванні вебсайту відображається повідомлення про вікове обмеження — користувач повинен підтвердити, що йому є 21 рік;
- застосовуються технічні засоби, що обмежують показ рекламних матеріалів 21+ для неідентифікованих або неверифікованих користувачів;
- в межах екосистеми Winpass реалізована система верифікації віку, що відповідає вимогам законодавства;
- рекламні матеріали категорії 21+ не доступні для перегляду без проходження процедури підтвердження віку.
5. Рекламний модуль у мобільному застосунку Winpass — лише для верифікованих 21+
У мобільному застосунку Winpass рекламний модуль, що містить матеріали категорії 21+ (включаючи рекламу азартних ігор), доступний виключно для верифікованих користувачів, які:
- пройшли процедуру підтвердження особи та віку в застосунку;
- підтвердили, що їм виповнився 21 рік;
- надали необхідні згоди відповідно до умов використання застосунку.
Для користувачів, які не пройшли верифікацію або не досягли 21 року, рекламний модуль залишається недоступним на технічному рівні.
6. Push / In-app / SMS повідомлення — лише за окремою згодою
Push-повідомлення, in-app-повідомлення та SMS, що містять рекламні матеріали (у тому числі рекламу азартних ігор), надсилаються користувачам мобільного застосунку Winpass виключно за умови:
- надання користувачем окремої явної згоди на отримання рекламних повідомлень такого типу;
- проходження користувачем процедури верифікації та підтвердження віку 21+;
- відсутності відкликання такої згоди користувачем.
Користувач у будь-який момент може відкликати свою згоду на отримання рекламних повідомлень через налаштування застосунку або звернувшись до служби підтримки.
Примітка: ця норма застосовується у разі, якщо відповідна модель комунікації використовується в екосистемі Winpass.
⚠️
Відповідальна гра
Азартні ігри можуть викликати залежність. Грайте відповідально. Якщо ви або ваші близькі потребують допомоги, зверніться на гарячу лінію з питань ігрової залежності.
← Повернутись на головну
Екосистема
Застосунок Winpass
WINPASS
Мобільний застосунок Winpass є складовою частиною екосистеми ВІНПАСС МЕДІА. Застосунок містить рекламний модуль, який функціонує відповідно до редакційних і рекламних правил онлайн-медіа ВІНПАСС МЕДІА.
Застосунок є частиною екосистеми онлайн-медіа
Рекламний модуль підпорядковується правилам медіа
Доступ до реклами — лише для верифікованих користувачів 21+
Push / in-app повідомлення — виключно за згодою
← Повернутись на головну